У 21 столітті жінки мають абсолютно усі права, як і чоловіки. Але, буквально наприкінці 19 століття та на початку 20 століття жінки в Манчестері вели запеклу боротьбу за те, щоб мати право голосу. У 21 столітті нам здається дивним як хтось може не мати прав, тим паче виборчих. Усього цього могло б і не бути якщо не активний рух суфражисток в Манчестері. Далі на manchesteryes.com.
Хто такі суфражистки?
Суфражистки – це жінки, які були членами різних жіночих організацій наприкінці 19 століття та на початку 20 століття. Зокрема, в рамках участі у таких організаціях вони влаштовували рухи, акції та протести, виступаючи за надання жіночій статі виборчого права.
Термін “суфражистки” не був придуманий активістками. Його вигадав один із репортерів “Daily Mail”, який готував матеріал про них. Зокрема, необхідно було описати їх одним словом, і виник термін “суфражистки”. Цей термін описує будь-яку людину, яка боролась за виборчі права. Вигадавши термін, репортер, визнав рух жінок за їхнє виборче право. Своєю чергою, активістки вирішили використовувати цей термін надалі у своїй діяльності. Так і зародилася назва руху.
Слід зазначити, що рух суфражисток у той період проходили не тільки на території Манчестера, а й у всій Англії. Своєю чергою, ці жінки відіграли ключову роль у ширшому жіночому виборчому русі, борючись за право брати участь у демократичному процесі та мати право голосу при ухваленні політичних рішень на найвищому рівні. Суфражистки застосовували різні стратегії для того, щоб привернути увагу до свого руху, від мирних протестів до більш жорстокої та конфліктної тактики.
Створення руху суфражисток
Офіційна назва руху суфражисток – Жіноча соціально-політична спілка. Вона була заснована у 1903 активісткою Еммелін Панкхерст в Манчестері. У рамках цього руху жінки з різних куточків Сполученого Королівства прагнули привернути увагу до нерівності, з якою вони стикаються, і чинити тиск на уряд, щоб він надав їм право голосу. Одні з найголовніших подій у рамках руху за жіночі права відбулися саме у Манчестері на початку 20 століття.
Активізм і наполегливість суфражисток проклали шлях майбутнім поколінням британок до участі у демократичному процесі та внесення вкладу у політичні та соціальні зміни. Їхня спадщина – це важливий розділ в історії Сполученого Королівства і вічна боротьба за гендерну рівність.
Політичні кампанії у Манчестері
Історія руху суфражисток у Манчестері сягає ще другої половини 19 століття. Тільки тоді жінок називали політичними активістками. Вони спільними зусиллями ще у 1867 році заснували Манчестерське товариство виборчого права жінок. І лише з 1906 року жінок, які борються за виборчі права, почали називати суфражистками.
Манчестер став не тільки місцем зародження жіночого руху, а й центром їхніх політичних кампаній. Як відомо, суфражистки у своєму русі для привернення уваги приймали різні методи від мирних акцій до жорстоких методів. Так, у рамках руху суфражисток один із найгучніших конфліктів стався в Манчестері у 1905 році. Зокрема, тоді з важливим візитом до Манчестера приїхали ліберали Вінстон Черчилль та сер Едвард Грей. Деякі з представниць суфражистського руху були присутні на публічному виступі політичних діячів, і поставили їм на той момент дуже незручне запитання: “Яку вони займають позицію щодо політичних прав жінок?”. Для того, щоб повною мірою розуміти картину того, що відбувається – на заході, де виступав Черчилль і Грей були присутні виключно чоловіки, а самі промовці думали, що їм буде надано можливість викладати свої думки та погляди без будь-якої перерви. Тому, коли жінки поставили це питання, кожен чоловік, який був присутній на заході, був обурений. Коли суфражистки не дочекалися відповіді, вони розгорнули серед заходу плакат із написом “Голосуйте за жінок”.
Після цього суфражисток заарештували, нібито за “технічний напад” на поліцейського. Коли їхню справу було передано до суду, вони відмовилися платити штраф, щоб вийти на волю, і вважали за краще сісти у в’язницю тільки для того, щоб їхній рух та боротьба за жіноче виборче право набули розголосу.
Це далеко не єдиний конфліктний випадок за участю суфражисток. Жінки у різних куточках Сполученого Королівства всіляко намагалися привернути увагу до проблем нерівності. Одна з найтрагічніших подій у рамках суфражистського руху трапилась у 1913 році, коли суфражистка, Емілі Девісон, загинула під ногами коня на Епсомському дербі. Ця подія потрапила до заголовків газет і розлетілася по всьому світу.
Яких цілей було досягнуто манчестерськими суфражистками?
У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, рух жінок за виборче право в Манчестері було призупинено. Перші маленькі успіхи суфражистки досягли у 1918 році, коли влада прийняла “Закон про народне представництво”, який, своєю чергою, надав жінкам старше 30 років право голосу. А ще через 10 років, у 1928 році, суфражистки досягли ще одного успіху у своєму русі – виходу оновленого “Закону про народне представництво (рівні права)”. Закон передбачав право голосу всім жінкам віком від 21 року.