Друга світова війна залишила величезний та темний слід у світовій історії. Наслідки воєнних дій позначилися практично на кожному британському місті. На жаль, біда не оминула і промислове місто Манчестер. Він весь був пронизаний шрамами війни. Зокрема, для Манчестера війна завдала серйозних пошкоджень в інфраструктурі. Бомбардування, брак матеріалів та вимоги військового виробництва стали для міста випробуванням, як ніколи раніше. Але слід зазначити, що післявоєнний період і відновлення міста з руїн стали новим розділом в історії міської еволюції. Далі на manchesteryes.com.
Бомбардування Манчестера
З початком Другої світової війни життя у Манчестері було перебудовано на потреби воєнного часу. Зокрема це стосувалося промислового сектору. Саме Манчестер постачав Великобританію та союзників авіацією та іншим військовим спорядженням. Тому Манчестер, як промисловий центр, став головною метою для німецьких повітряних нальотів у перші роки війни.
Серед провідних виробників у військовий період виділявся літакобудівний завод “AV Roe”, який випускав знамениті бомбардувальники “Manchester” та “Lancaster”. При цьому компанія “Ford” залучила до роботи 17 000 співробітників для виробництва авіаційних двигунів на новому великому заводі.
Особливо Манчестер піддавався постійним атакам у період із 1940 року по 1941 рік. Ці повітряні нальоти з боку німецької авіації, також відомі як “Різдвяний бліц”, призвели до широкомасштабних руйнувань. Найжахливіше відоме бомбардування відбулося у грудні 1940 року. Вона завдала колосальних збитків інфраструктурі Манчестера.
Збитки, завдані інфраструктурі Манчестера
Внаслідок масованої авіа атаки у Манчестері дуже сильно постраждали як цивільні, так і релігійні та промислові будівлі. Бомбардування також серйозно пошкодило одні з найзнаковіших будівель у місті, включаючи Манчестерський собор, який постраждав від прямого влучення, та Зал вільної торгівлі.
Крім історичного центру та промислових об’єктів, які працювали на військові потреби країни, від авіабомбардувань дуже постраждали залізниці, мости та дороги. Це у рази ускладнило транспортування товарів, особливо військового спорядження, а також евакуацію людей. Серйозно постраждали обидві ключові залізничні станції та міський автовокзал. Дві центральні магістралі, Дінсгейт і Оксфорд-роуд, виявилися заблокованими через завали зруйнованих будівель, воронок від вибухів і бомб, що не розірвалися. Значну частину центрального району було ізольовано для забезпечення безпеки. Водопостачання майже повністю було припинено, а подача електроенергії регулювалася для суворої економії.
Але, мабуть, основний удар на себе прийняли робітничі квартали Манчестера. Тисячі людей залишилися без даху над головою. Це був один із найтемніших і найскладніших періодів в історії Манчестера.
Під час повітряних нальотів, що проходили з 22 по 24 грудня, за два вечори у Манчестері спалахнуло близько 600 пожеж через скинуті запальні бомби гітлерівцями. Найбільшої шкоди було завдано торговим і складським будинкам, багато з яких згоріли вщент. На жаль, значна частина пожежників з Манчестера, включаючи як штатних співробітників, так і добровольців, а також працівників цивільної оборони, не змогла оперативно все загасити, оскільки перебували в Ліверпулі. За кілька днів до цього їх відправили туди для надання допомоги у ліквідації наслідків пожеж, спричинених аналогічними авіанальотами.
Також у ході цього бомбардування зазнав серйозних пошкоджень завод “Metropolitan-Vickers” на Мослі-роуд, поряд з іншими промисловими об’єктами регіону. А навесні 1941 року, під час чергового нальоту гітлерівців на Траффорд-парк, бомба зруйнувала футбольне поле “Manchester United Old Trafford”, через що воно залишалося непридатним для використання аж до 1949 року.
Загалом за два вечори місто опинилося під ударом майже 2000 запальних снарядів. Одна зі сторін Манчестер-Пікаділлі була практично повністю знищена в результаті бомбардувань.
Проблеми, які спричинили руйнування інфраструктури
Німецькі бомбардування порушили роботу комунальних та пожежних служб, викликавши відключення електроенергії та нестачу води. Фахівців просто не вистачало. Вони працювали на межі своїх можливостей часто у складних умовах, розриваючись між містами.
Таким чином до кінця Другої світової війни, в 1945 році інфраструктура Манчестера знаходилася в дуже плачевному стані. Під час військових дій ніхто нічого не відновлював, і кілька років Манчестер просто лежав у руїнах. Німецькі авіанальоти зруйнували або пошкодили більшу частину центральних будівель міста, залишивши мешканців міста без даху над головою та робочих місць. Окрім цього, транспортні системи вимагали негайного та масштабного ремонту, а промислові підприємства негайного відновлення та модернізації для адаптації до вимог мирного часу.
Подальше відновлення Манчестера було як технічною, так й фінансовою, і навіть політичною проблемою. Через те, що здебільшого постраждав історичний центр, важливі архітектурні пам’ятки, довгий час у Манчестері була нестача оригінальних матеріалів, тому були затримки проєктів з реконструкції. Війна також виявила слабкі сторони міського планування Манчестера. На той час ходило безліч суперечок про те, як місто можна відновити таким чином, щоб підтримати його населення і модернізувати економіку. Тому післявоєнний період став поворотним моментом для поновлення і розвитку інфраструктури Манчестера.