Девід Тічер, видатний ветеран британських ВПС. Він прожив чудове життя, сповнене хоробрістю, мужністю та любов’ю до своєї країни. Зокрема, він був у полку Королівських ВПС та служив на території Франції, Бельгії, Голландії та Німеччини. Далі на manchesteryes.com.
Життєвий шлях Девіда
Девід родом із Гастінгса. Він народився там у 1923 році. У 11-річному віці він переїхав у Палестину до своїх бабусі та дідуся. Саме там він вперше познайомився з армією Великобританії. Зокрема, свого часу він часто відвідував армійську базу. До того, він не просто проводив час із військовими, а надавав їм величезну послугу, займаючись перекладом з івриту та арабської мови при спілкуванні з місцевими жителями.
У 15-річному віці Девід повернувся до рідної Великобританії. Він осів у Манчестері, де на початку Другої світової війни підробляв механіком.
Поворотним моментом у житті Девіда стало бомбардування Манчестера у 1940 році, також відоме як “Манчестерський бліц”. Переживши страшне бомбардування і дочекавшись свого повноліття, Девід вирішив боротися з ворогом і записався до лав армії. А у 1942 році його вже направили до Королівських ВПС. Цей підрозділ входив до складу сил об’єднаних операцій під час першої хвилі висадки в Нормандії на Джуно-Біч. До того, Девід брав участь в операції “День Д”. Юний хлопець дуже боявся цього дня, але як він згодом заявив “ВВС” – цей день виявився “дрібницею”. Також він заявляв, що цей підрозділ спеціально було створено для вторгнення союзників на територію Європи.
Служба у Королівських ВПС
У Королівських ВПС Девід навчався на автомеханіка. У 1943 році він уже ніс службу в Девоні, а незабаром записався добровольцем в Об’єднані сили. Цей підрозділ спеціально було створено для вторгнення союзників на територію Європи.
Девід служив на території Європи у складі пляжної ескадрильї британських ВПС. Завдання цього підрозділу полягало в тому, щоб зійти на берег і закріпитися на позиціях у спеціально відведених місцях для допомоги у постачанні палива, боєприпасів, обладнання та транспортних засобів для британських ВПС.
Головна роль Девіда у цій місії полягала в обслуговуванні всіх типів транспортних засобів британських військ.
Крім цього, Девід брав участь у незліченній кількості військових операцій, він звільняв території інших країн, ризикуючи своїм життям та захищав Великобританію, віддаючи свій обов’язок батьківщині. Він брав участь у найважливіших операціях, включаючи бомбардування, розвідувальні місії та бої, вклавши свій внесок у наближення перемоги країн союзників над нацистською Німеччиною.
На той момент, коли Девід записався до британського полку, для того щоб вирушити на фронт йому було лише 18 років. Він був неймовірно юним, але при цьому нескінченно мужнім та хоробрим.
“День Д” у життя Девіда і битва при Арденнах
Однією з найжахливіших подій для Девіда став “День Д”, вирішальний день, в який відбулася висадка союзних військ у Нормандії. Саме вона ознаменувала відкриття другого фронту проти гітлерівської Німеччини. Це був початок кінця Другої світової війни.
Девід у складі пляжних підрозділів Великобританії висадився на берег та зайняв свої позиції. Головною місією підрозділу Девіда був контроль за всім військовим обладнанням, у тому числі продовольством та боєприпасами. Крім того, як досвідчений механік, Девід ремонтував поламані військові автомобілі в найкоротші терміни.
Тут Девід пережив найстрашніші події Другої світової війни. Від нього на відстані 6 метрів приземлилася бомба. Але, на щастя, вона не вибухнула. А з іншого боку точилися кровопролитні бої. Девід застряг на пляжі на довгі 3 місяці, які провів у окопі. Щодня він зазнавав масових обстрілів з боку гітлерівських військ.
Але незважаючи ні на що, Девід не здався, він боровся до останнього, виконуючи своє головне завдання в цій операції, забезпечуючи ефективну роботу армії. Крім того, він також відправляв поранених додому на десантних кораблях.
Після того, як Девіду вдалося пережити “День Д”, він перевівся у 2742 ескадрилью полку Королівських ВПС, де продовжив відважно нести службу. У цьому підрозділі його місія полягала в обслуговуванні та керуванні транспортними засобами ескадрильї.
У 1944 році підрозділ, де служив Девід, був направлений для роботи з 8-м корпусом США в Бастоні. Коли 2742 ескадрилья полку Королівських ВПС прибула на місце, битва на Арденнах тільки почалася. Бої були неймовірно запеклими та кровопролитними. Вони тривали кілька тижнів. Для Девіда цей період здавався вічністю. Він також називав цю битву найгіршим періодом за роки своєї служби в армії, оскільки бойові умови були надзвичайно важкими.
Волонтерська діяльність
У грудні 1946 року Девіда було демобілізовано. Після військової служби він вирішив повністю піти у благодійну діяльність.
Девід абсолютно унікальна людина. Його життя – це неймовірна історія, яка сповнена найрізноманітніших моментів. Протягом усього свого життя він розповідав чудові історії, які з ним трапилися під час Другої світової війни. Він вважав, що така інформація неймовірно важлива для громадськості, адже ветеранів Другої світової війни, які дожили до 21 століття, не так вже й багато. Це все спонукало Девіда розпочати волонтерську діяльність, у рамках якої він розмовляв із відвідувачами Імперського військового музею Манчестера. Він розповідав молодому поколінню не лише свою біографію, ті страшні моменти, які іноді були на межі життя і смерті, а й про всі небезпеки війни та політичні конфлікти.
Біограф Річард Александер написав і опублікував книгу “Незвичайний вівторок” до якої увійшли всі історії та переживання Девіда під час Другої світової війни та те, що сталося далі у його житті. На створення цієї книги пішло близько шести років.
Також Девід після Другої світової війни був віце-головою Асоціації ветеранів Болтона та округу Нормандія та головою Манчестерської асоціації єврейських військовослужбовців та жінок. Крім військової служби, Девід присвятив себе підтримці своїх колег-ветеранів та їхніх сімей, захищаючи їхні права та благополуччя ще довгий час після закінчення війни. Він брав активну участь у ветеранських організаціях Манчестера та благодійних ініціативах.
До того, Девіда за заслуги у зборі коштів на благодійність було удостоєно нагороди “MBE” у 2012 році.
100-річний ветеран Другої світової війни в Манчестері
29 вересня 2023 року Девіду виповнилося 100 років. Свій ювілей ветеран Другої світової війни відсвяткував у будинку для літніх людей “Бротон-хаус” в Манчестері. Цього дня, до святкування дня народження видатного героя приєдналися його найближчі друзі та родина, у тому числі його діти та онуки. Єдиною відсутньою особою на заході була дружина Девіда, яка вважалася зниклою безвісти. Він її любив до втрати пам’яті, а у шлюбі вони прожили 76 років.
Девід завжди з неймовірною теплотою згадує про свою кохану дружину. Він розповідав, що їхня перша зустріч відбулася на танцях. Він піднімаючись сходами, побачив дівчину надзвичайної краси. Девід зупинився і сказав: “Це дівчина, на якій я збираюся одружитися”. На що отримав відповідь: “Ти, мабуть, жартуєш”. Зрештою пара одружилася. Ветеран у багатьох інтерв’ю розповідав як сумує за своєю коханою, що життя з нею було чимось прекрасним, що він насолоджувався кожною хвилиною.
Також у свій 100-річний ювілей Девід отримав листівку від ворент-офіцера Стіва Гаррета із “REME” від імені короля Карла III.
Девід з гордістю та мужністю служив своїй країні. Він чинив подвиги як на лінії фронту, так і розвивав країну та місто Манчестер після закінчення Другої світової війни. Його історія – це нагадування для кожного підтримувати цінності свободи, демократії та справедливості, і не робити помилок минулого.
Безсумнівно, Девід назавжди увійшов у британську військову історію, як той, хто не побоявся пожертвувати собою заради загального блага. Він не тільки відважно віддав обов’язок Великобританії під час Другої світової війни, а й після її закінчення вирішив продовжити присвячувати своє життя служінню іншим. І це стосується не лише благодійності, а й різних заходів, де він ділиться з молодим поколінням цінностями дружби, обов’язку та служіння в армії.