Упродовж багатьох десятиліть мери та інші представники Манчестера формували його політичну, економічну, промислову, соціальну та інші сфери. Серед них був Вільям Бетті, який був відомим місцевим ювеліром, годинникарем, а згодом лорд-мером Манчестера. Обіймаючи посаду лорд-мера міста він зробив значний внесок у його подальше процвітання та розвиток. Далі на manchesteryes.com.
З сім’ї священнослужителя
Бетті родом із села Дент, що у Західному райдингу Йоркширу. Він народився там у далекому 1828 році в сім’ї преподобного Джеймса Бетті. Його батько був священником конгрегаціоналістом і нонконформістом. Він усіляко розвивав рідне село, і навіть у 1835 році збудував місцевим парафіянам каплицю.
Як не дивно, але його син, Вільям, не пішов стопами батька, і почав свою кар’єру як учень годинникаря. Зокрема, він навчався у сусідньому від села місті Кіркбі Лонсдейл. Після чого доля завела його в промислове місто Манчестер.
Розвиток кар’єри в Манчестері
Спочатку життя у великому місті, що стрімко розвивалося, було непростим. Він жив у невеликій кімнаті у квартирі, яка знаходилася на Дінсгейті. Вільям на той час підробляв торговцем, а також, маючи досвід годинникаря, ремонтував годинники для місцевих роздрібних продавців годинників.
Тільки у 1853 році Вільяму вдалося накопичити кошти і відкрити свій власний магазин годинників. Він розташовувався в Манчестері за адресою Альберт Плейс, 10, Брідж-стріт, неподалік нового на той час Альберт-Брідж. Бізнес Вільяма спеціалізувався виключно на продажі висококласних годинників.
Магазин Вільяма працював досить успішно, і приносив йому дуже добрий прибуток. До 1862 року його бізнес значно масштабувався. Зокрема, з’явилися великі приміщення на головній торговій вулиці міста – Маркет-стріт. Це дозволило в рази підняти продажі та знайти нових клієнтів. На Маркет-стріт, Вільям, як і раніше продавав високоякісні годинники, а також діаманти, срібло, дорогоцінне каміння та гальванічні вироби.
У 1870-х роках Вільям вирішив зробити ребрендинг свого магазину та почав із назви. Зокрема, у 1873 році бізнес Бетті отримав нову назву – “William Batty & Son”. Такі зміни були зумовлені тим, що він на початку 1870-х років взяв до себе в бізнес-партнери свого старшого сина, а незабаром і ще одного. Так магазин отримав назву “William Batty & Sons”.
З роками бізнес Вільяма лише зростав у масштабах. У місті відкривалися все нові та нові торгові точки. Так, у 1874 році новий магазин відкрився на Крос-стріт, а у 1880 році бізнес масштабувався за межі міста. Нові магазини з’явилися в Саутпорті та Ліверпулі.
Вільям Бетті у політиці
Вільям приділяв увагу не тільки розвитку свого бізнесу, а й загальній якості життя в Манчестері. Саме тому, у 1860-х роках він вирішив піти у політику для того, щоб покращити тодішній стан справ у місті. Зокрема, у 1868 році він став частиною міської ради міста Манчестер як один з представників приходу Всіх Святих. А після того, як тодішній олдермен помер, він у 1884 році зайняв його місце.
Як у своєму бізнесі, так і у міському плануванні, Вільям був відданий розвитку та розширенню Манчестера. Зокрема, на посаді олдермена він просував ідею будівництва Манчестерського судноплавного каналу. Він описував його як “один з найбільших проєктів, які коли-небудь приходили в голову людству”.
Завдяки постійній та старанній роботі на благо міста та його мешканців, у 1888 році Вільям був обраний лорд-мером. На посаді лорд-мера Вільям пробув недовго, лише рік. Попри короткий термін перебування на посаді, за цей період Вільям встиг прийняти у місті перського шаха Насер ад-Діна Шаха Каджара, який відвідав усім відому Манчестерську ратушу, а також проконтролював будівництво Манчестерського судноплавного каналу. Також Вільям прийняв візит ще одного високопосадовця – ірландського націоналіста Вільяма О’Брайена. На посаді лорд-мера Вільям приділяв особливу увагу житловому забезпеченню бідних та освіти у місті.
Також беручи активну участь у політичному житті міста Вільям просував ідеї щодо сприяння економічного зростання, соціальній рівності та культурному збагаченню. Він заклав основу для розширення громадського транспорту, модернізації міської інфраструктури та залучення інвестицій у місто. Хоча він пробув не довго на посаді лорд-мера, він заклав основу для подальшого перетворення Манчестера.
Також слід зазначити, що протягом усього життя Вільям дбав про благополуччя жителів Манчестера, особливо найбільш вразливих верств населення. А на посаді лорд-мера він приділяв пріоритетну увагу ініціативам по боротьбі з бідністю, а також надання допомоги нужденним. Завдяки цьому він отримав любов та повагу мешканців міста.
Вже у 1889 році він залишив посаду лорд-мера Манчестера і оселився у центральному районі міста, де залишок свого життя присвятив викладацькій діяльності. Зокрема, Вільям викладав у Весліанській каплиці та недільній школі на Реднор-стріт. Серце видатного політичного діяча Манчестера 19 століття перестало битися у 1893 році, у віці 70 років.